Вистоїмо. Витримаємо. Переможемо

Вистоїмо. Витримаємо. Переможемо

16.11.2023

Вистоїмо. Витримаємо. Переможемо

Під таким гаслом з перервою у майже два роки відбувся ХV Міжнародний молочний конгрес. Повномасштабна війна порушила усталений ритм життя, зруйнувала міста і села, понівечила людські долі, але їй не під силу вбити мрію і зламати прагнення українців бути вільними і незалежними, обирати майбутнє. У цей сповнений викликами час як ніколи важливе плече колеги по цеху, порозуміння і підтримка, злагодженість в діях. Власне для того й зібрались молочарі, щоб обговорити стратегії взаємодії з відновлення і розвитку галузі. Традиційно під час конгресу працювали секції «Українська молочна галузь: виклики та стратегії», «Управління МТФ і технології виробництва молока» та ветеринарний форум. Організаторами події виступили Асоціація виробників молока (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та агроконсалтингова компанія «Дикун».

УКРАЇНСЬКА МОЛОЧНА ГАЛУЗЬ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ

У перший день конгресу, 3 листопада, під час цієї секції представники влади, експерти та аграрії обговорили поточний стан у молочній галузі, збитки від війни, перспективи відновлення та розвитку.

Генеральна директорка АВМ Ганна Лавренюк розповіла про втрати і про те, наскільки вдалось мобілізувати роботу в промисловому секторі — на молочнотоварних фермах.

«До війни 42% всього молока вироблялись у регіонах, які попали під найбільші обстріли. Сьогодні спостерігаємо стрімкий вихід присадибного сектору з молочної галузі. Неможливо точно оцінити всі втрати, зокрема недоступними є дані по Запорізькій, Херсонській, Луганській та Донецькій областях. За попередніми оцінками Держастату, Україна втратила 43 тис. корів.  За інформацією  АВМ, цей показник  перевищує 50 тис. голів. Понад 100 ферм пошкоджено або знищено, втрачено близько 50 переробних заводів.

Хоча загальне виробництво молока суттєво нижче, ніж у 2022-му, але у промисловому секторі — на молочнотоварних фермах — маємо зростання: плюс 7%. Це свідчить про інвестиції виробників у технологічність та кращі управлінські рішення на підконтрольних Україні територіях. Саме МТФ, які продовжили нарощувати виробництво, зокрема в центральних та західних регіонах, сприяли тому, що за підсумками 2023 року на переробку має бути поставлено 2,9 млн. т молока. Насправді йдеться не про зростання, а про відновлення рівня, досягнутого до повномасштабного вторгнення», — розповіла Ганна Лавренюк.

Очільник ВАР та президент АВМ Андрій Дикун під час дискусійної панелі «Дорожня карта відновлення і розвитку молочної галузі» наголосив на тому, що високотехнологічні підприємства, які ефективно займались молочним скотарством, впевненіше почуваються під час війни.

«Дослідження Світового банку свідчать, що Україна має великий потенціал з виробництва молока, в той час як світ відчуває дефіцит молочних продуктів. Сьогодні є політична воля щодо розвитку молочного скотарства. Зараз ми на низькому старті, в Україні можна прогнозувати значний розвиток будівництва молочних ферм та переробних заводів. Українські МТФ навчилися отримувати надої на рівні 35–40 літрів, але є питання до переробки. Україна потребує будівництва великих заводів, а для цього потрібна кооперація ферм та переробки. Галузь на порозі великих змін», — зазначив Андрій Дикун.

До обговорення долучилися перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, народні депутати Олександр Ковальчук, Іван Чайківський, Сергій Лабазюк, Олег Тарасов. Вони назвали зростання собівартості продукції, втрату кадрів, замінування серед ключових проблем агросектору, закцентували увагу на необхідності функціонування програми “5-7-9” і збільшення кредитних лімітів у тваринництві. Також було розглянуто питання переробки, кооперації, погектарної підтримки, земельної реформи, необхідності прийняття закону про патронажні дивіденди.

Енергонезалежність та енергоефективність — один із викликів сьогодення. Відновлювана енергетика: які можливості та переваги з її використання? Коли доцільно будувати біогазову установку? Біометан та біоетанол як логічна диверсифікація аграрного бізнесу? Як ефективніше застосовувати органічні добрива для зменшення витрат на мінеральні добрива та відновлення родючості ґрунтів? Що потрібно для залучення міжнародних інвесторів? До обговорення цих питань долучились представники бізнесів, міжнародних проектів  та профільних асоціацій.

Досвідом будівництва і розвитку в умовах війни, застосування унікальних технологій і кращих управлінських практик поділились представники молочних підприємств: ТОВ «Українська молочна компанія», ТОВ «Агрофірма “Колосˮ» і ПП «Агрофірма “Розволожжяˮ» (Київська обл.), ТОВ «Молоко Вітчизни» (Сумська обл.), СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл.) обл.).

ВЕТЕРИНАРНИЙ ФОРУМ

Під час робочої панелі «Євроінтеграція: до чого готуватися ветеринарам молочних ферм» обговорювались такі питання:

  • Стандарти ЄС: про які зміни законодавства має бути обізнаний виробник молока?
  • Лабораторні дослідження — важлива складова Програми контролю сирого молока на базі інформаційно-комунікаційної системи Держпродспоживслужби «Молочний модуль». Порядок відбору зразків сирого молока.
  • Євроінтеграційні тенденції змін законодавства в частині діяльності уповноважених ветеринарів, благополуччя тварин та підготовки персоналу операторів ринку.

До обговорень долучилися експерти швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program.

В європейських країнах діють жорсткі обмеження використання антибіотиків у тваринництві. Який підхід до лікування ВРХ протимікробними препаратами використовують в Естонії, розповіла представниця Інституту ветеринарної медицини та тваринництва Естонського університету природничих наук.

Українські молочні ферми мають успішний досвід мінімального застосування антибіотиків для лікування корів. Одним із таких прикладів є ТОВ «Торговий дім “Долинськеˮ» (Херсонська обл.), яким поділився один з ветлікарів Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО).  

ПП «Агроекологія» (Полтавська обл.) працює за технологіями органічного виробництва, тому тут також відповідально ставляться до лікування худоби антибіотиками. Головний зоотехнік господарства розповіла, як з мінімальними вкладеннями, але системною та командною роботою вийти на молоко екстраґатунку.

Під час наступної дискусійної панелі «Біобезпека молочної ферми: системний підхід до покращення статусу здоров’я» фахівці ветеринарної медицини з України та Франції зосередили увагу учасників на такій проблематиці:

  • вплив хвороби Ку-лихоманка на молочну ферму, який європейський досвід профілактики та лікування варто перейняти;
  • подолання прихованих загроз, обумовлених хламідійною інфекцією тварин;
  • мікоплазмоз ВРХ, значимість своєчасної та точної діагностикиа і заходи боротьби.

УПРАВЛІННЯ МТФ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

Упродовж двох днів роботи секції, 3-4 листопада, її учасники обговорили сьогодення і завтрашній день молочнотоварної ферми з акцентом на технологічності, інноваційності та ефективності, торкнувшись цілої низки як стратегічних так і прикладних моментів:

  • потенційні напрямки розвитку молочної ферми (яким чином, скільки і яке молоко виробляти; біогазові та біометанові перспективи; ринок кормів і виробництво якісного сіна для внутрішнього ринку та на експорт);
  • автоматизація в доїнні, годівлі та управлінні стадом;
  • відновлення молочного стада: стратегічні цілі ферм і використання генетичних інструментів;
  • збалансована годівля для високої молочної продуктивності, здоров’я та відтворення;
  • підбір силосних гібридів і командна робота рослинницького та тваринницького підрозділів агропідприємств;
  • використання енергоощадних технологій на МТФ.   

Під час конгресу команда фахівців Консультаційного центру АВМ презентувала референтну модель МТФ як інструмент підвищення ефективності виробництва (розроблено Міжнародною фінансовою корпорацією за підтримки міністерства фінансів Австрії та спільно з компанією Poettinger і Асоціацією виробників молока в рамках трирічного проекту «Розвиток молочної галузі України»). Розробники розповіли, що собою представляє цей інструмент, як ним скористатись і як він може допомогти на шляху до прозорості бізнесу та пошуку джерел фінансування.

Також вони поділились практичним досвідом упровадження елементів моделі на українських фермах та результатами зі ТзОВ «Прогрес» (Волинська обл.), ТОВ «Красногірське» (Черкаська обл.), ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) та ТОВ «ТД “Долинськеˮ» (Херсонська обл.).

Як знизити витрати, але при цьому досягати високих результатів з використанням LEAN у тваринництві було продемонстровано на прикладах ферм агропромхолдингу «Астарта Київ». Зокрема при вирішенні проблеми  з невідповідною точністю завантаження кормів (зниження невідповідності з 16% до 4%) економічний ефект становив понад 1 млн. грн. на рік, а в результаті оптимізації процесу управління стадом добова молочна продуктивність зросла з 26 до 30 л, при цьому економічний ефект сягнув 2 млн./грн. на рік.

Обговорювалась і проблема кадрового голоду. Як його подолати? Слід пам’ятати, що ринок праці — це також РИНОК, і щоб бути успішним — треба бути конкурентним. Для цього, як доводить світова бізнес-практика, зокрема й у кризові та турбулентні часи важливо, щоб:

  • сфера управління персоналом була пріоритетом керівника;
  • бренд роботодавця був керованим та конкурентним;
  • управляти персоналом та керувати брендом роботодавця треба з урахуванням змін у суспільстві та бізнесі на глобальному рівні.

Розлогіше про проблематику, обговорювану під час молочного конгресу, очікуйте в наступних номерах журналу «Молоко і ферма».